Газета издается с 1990 года - Свидетельство - КВ-100




А.Борщевский

ДЕРЖИМОРДЫ И ДУРАКИ В ЧЕМ-ТО СОВМЕСТИМЫ

 

(Продолжение. Начало см. в публикации: >>>«ДЕРЖИМОРДЫ ГОСУДАРСТВЕННОГО УРОВНЯ» , размещенной в интернет-версии «Объективной газеты» 26.10.2013 )

 

Слово Дурак, как и Держиморда специфические слова. Век бы не стал выговаривать их вслух. Но что же делать. Надо же с ними как-то бороться. Слова наши возникают из жизненной потребности. «Дураки, дураки, дураки без числа»… Эта строчка из полузабытого ныне поэта , написанная сто лет назад. Возможно, его и вовсе забыли бы, если бы не было известно, что его наизусть читал Ленин. Я коллекционирую Дураков и Держиморд. Делаю вырезки из газет и сохраняю материалы про них в своей интернет-папке. Ну и естественно делаю пометки в блокноте от собственных встреч или письменных контактов с такими необычными людьми, чиновничьими персонами. Убежден, чтобы стать Дураком много усилий не потребуется: достаточно мало знать и читать, плохо учиться, быть невоспитанным и ничем, кроме мелкой повседневности, не интересоваться. А вот Держимордой стать бывает непросто. Здесь потребуется не только хамство, наглость, черствость души, а и необыкновенная льстивость натуры, услужливость, совместимая с лакейством, а главное умение в любой момент нарушить конституцию и законы страны, подстроиться под ситуацию или настроения начальства.

         Однако, перейдем к дальнейшему повествованию наших фактов, начатых в предыдущей публикации. Они прямо или косвенно относятся к деятельности системы Государственного Казначейства Украины. На сайте «Ні Корупції!» (16.10.2013) опубликована статья напрямую относящаяся к обсуждаемой теме. «Нещодавно громадські активісти м.Біла Церква розпочали кампанію з моніторингу державних закупівель товарів, робіт і послуг, які здійснює Білоцерківська міська рада та її підрозділи. З метою отримання повного переліку закупівель, що проводив цей орган у 2013р, вони звернулись до Білоцерківського казначейства з проханням надати річний план державних закупівель Білоцерківської міськради. Активісти знали, що цей документ безсумнівно перебуває в розпорядженні цього органу, відповідно до ст.4 Закону України. Проте, казначейство міста виявило неабияку «хитромудрість» і надало унікальну за своєю логікою відповідь, у якій написало: «ми не володіємо такою інформацією», тобто, просто ЗБРЕХАЛО! Ну й справді, навіщо напрягатися, робити якісь там копії документів, а тим паче, навіщо знати Закони України? Краще відписатися, а там будь як буде! Скоріш за все, ця установа регулярно надає такі брехливі відписки, адже в половині випадків люди – необізнані і довіряють невігластву та непрофесіоналізму таких чиновників».

                      Немало вопросов вызывает и статья, которая вышла на «Ліга. МОНИТОРИНГ СМИ»:

Де гроші? Ситуація з державними фінансами різко погіршується

Андрій СКУМIН
Український Тиждень №28, 12-16 липня 2013
Демарші місцевих громад із приводу блокування їхніх коштів Держказначейством викрили катастрофічну ситуацію у сфері державних фінансів, яка й далі погіршується. Якщо раніше територіальні громади традиційно скаржилися на недофінансування делегованих їм державою повноважень, то сьогодні вони не можуть користуватися навіть власними коштами.
Демарші місцевих громад із приводу блокування їхніх коштів Держказначейством викрили катастрофічну ситуацію у сфері державних фінансів, яка й далі погіршується

Якщо раніше територіальні громади традиційно скаржилися на недофінансування делегованих їм державою повноважень, то сьогодні вони не можуть користуватися навіть власними коштами. Раніше про блокування Держказначейством платежів заявляли представники західноукраїнських міст, яких можна було звинуватити в опозиційній "упередженості" що­­­­до нинішнього режиму, а решта міських та сільських голів відмовчувались і терпіли. Хоча, за інформацією джерел Тижня, вирішення проблем держскарбниці за рахунок бюджетів громад - тривала практика за часів президентства Віктора Януковича, яка особливого розмаху набула після призначення у фінан­сово-еко­но­мічний блок уряду представників "Сім’ї" - Сергія Арбузова та Юрія Колобова. Але нещодавно не стрималися навіть "свої по нут­ру" (за визначенням голови фракції Партії регіонів Олександра Єфремова) керівники місцевих громад із південно-східних регіонів, бо фактичне обкрадання урядом Азарова - Арбузова місцевих органів влади в умовах тривалої неможливості протягнути через парламент закони, спрямовані на латання дірок у бюджеті (див. стор. 10), набуло безпрецедентних масштабів. За інформацією опозиційних депутатів, 70% очільників міст за­явили про постійні затримки про­ведення платежів з боку Держказначейства, 60% констатували, що така ситуація є системною і заборгованість до 30 днів стала нормою.

Очікуване на тлі падіння економіки невиконання держбюджету-2013 створює дедалі очевидніші ризики для звичайних громадян

Державна казначейська слу­­жба замість виправлення ситуації або її пояснення категорично заперечила, мовляв, "інформація не відповідає дійсності". Як реакція на відкрите ігнорування проблеми в розпочалася акція "Казна­чейст­­во, віддай місту гро­ші": білборди з таким гаслом з’яви­лися у багатьох регіонах.

Але насправді, проблема не в казначействі. Державна казначейська служба в цій ситуації - лише стрілочник, ординарний центральний орган виконавчої вла­­ди, діяльність якого спрямовує "сімейний" міністр фінансів Юрій Колобов. А блокування рахунків розпорядників коштів місцевих скарбниць - це проблема держбюджету, протиснутого без обговорення депутатами минулого скликання в останній день їхніх повноважень, із порушенням процедури та ігноруванням низки важливих змін і доповнень, які мали б бути до нього внесені за нормального, а не кнопкодавсь­­кого парламенту. Неадекватний прогноз щодо зростання ВВП України 2013 року на 3,4% в умовах, коли всім було зрозуміло, що слід чекати безальтернативного падіння і що питання лише в його масштабі. Як наслідок - за чотири місяці дефіцит зведеного бюджету сягнув 18,9 млрд грн, що втричі більше, ніж за аналогічний період 2012-го. А згідно з оперативними даними, до загального фонду державної скарбниці в червні нинішнього року влилося на 7,5% доходів менше, ніж за відповідний період торік. Хоча бюджет передбачав їх збільшення.

Таким чином, ситуація з публічними протестами місцевих органів влади проти їх "об’їдан­­ня" урядом - лише симптом, який свідчить, що грошей катастрофічно не вистачає і найближчим часом ситуація погіршуватиметься, у зв’язку з чим, вочевидь, і було протягнуто так званий вексельний закон, мета якого - прикрити катастрофічний брак реальних коштів борговими папірцями із символічною дохідністю (див. стор. 12). Тим часом очікуване на тлі падіння економіки невиконання держбюджету-2013 створює дедалі очевидніші ризи­­ки для звичайних громадян. Уже зараз має місце недофінансуван­­ня ремонту лікарень, шкіл, доріг. А вже від вересня - жовтня можливі масові невиплати зарплат або ж їх бартеризація, як у 1990-ті. Чим іще зможуть розплачуватися підприємства, перед якими заборгувала держава, якщо замість реальних грошей отримуватиму­­ть векселі?

До цієї ситуації влада послідовно йшла від початку президентства Януковича. Адже саме його уряд подав торік проект абсолютно нереального бюджету, який пропрезидентською більшістю під тиском Банкової був без обговорення ухвалений у парламенті. Понад те, показовими є пріоритети розподілу дефіцитного бюджету. Тоді як низка міст повідомила про заблоковані десятки мільйонів гривень їхніх коштів, у "сімейній" Генпрокуратурі все без проблем: із державної скарбниці нещодавно було виділено 113,9 млн грн для розкішних ремонтів її приміщення на вулиці Московській у Києві (попередній досвід показує: неадекватно велика сума, як для ремонтних робіт державної установи, може свідчити про корупційну складову в майбутніх підрядах). Поточний ремонт інших київських офісів Генпрокуратури в столиці коштуватиме ще 10 млн грн. А "сімейний" знову-таки НБУ вирішив провести реконструкцію свого комплексу в Чернівецькій області за 32 млн грн і уклав угоду на придбання низки товарів (за цінами, завищеними в рази) на 10,69 млн грн: комп’ютерні "ми­ші" по $50, навушники по $60 тощо. Цей перелік можна було б продовжувати навіть попри те, що торік улітку пропрезидентська більшість протягнула знову ж таки з порушенням процедури зміни до тендерного законодавства, яким засекретила левову частку закупівель державними підприємствами. За даними сайта "Наші гроші", у першому півріччі 2013 року в такий спосіб влада приховала від суспільного контролю понад 175 млрд грн.

Тож в умовах, коли розкошування київського чиновництва, яке перебуває під правильним "дахом", триває, а схеми викачування грошей із держави стають дедалі масштабнішими й зухвалішими, можна очікувати ще помітнішого наростання бюджетних проблем, які, схоже, вирішуватимуть за рахунок місцевих органів влади, не пов’язаного з режимом бізнесу та працівників бюджетного сектору. Втім, цілком очевидно, що це жодним чином не сприятиме вирішенню проблеми дефіциту ресурсів у державному бюджеті. Адже всі ці заходи не можуть компенсувати ані розкрадання вже зібраних коштів, ані їх нецільового використання, ані, нарешті, прогресуючого зменшення ділової активності в країні (зокрема, українсь­­ка промисловість падає від серпня 2012 року) під впливом визискувальної економічної політики уряду.


 

Часто не разберешь, где кончается глупость или нерадивость одного Дурака и начинается «глупость» бюрократической машины, в которой задействоаны Держиморды. Так все у нас переплелось и перепуталось. А и надо ли распутывать и разматывать, если не все этого хотят ? Одно ведь не живет без другого…

                   09.10.2013 «НОВОСТИ Донбасса dn.ua» опубликовали заслуживающий внимания проблемно-критический материал: «Митинг против произвола Госказначейства Украины. Людям не платят, а сами жируют».   Вот некоторые из цитат: «10 октября в 12.00. объединенная оппозиция «Батькивщина» совместно с «Союзом спасення Донбасса» проводит митинг-пикет под стенами Главного управления Государственной казначейской службы Украины в Донецкой области с требованием восстановить прохождение средств по казначейским счетам местных бюджетов. Только в Донецкой области Госказначейство не оплатило счетов на 1 млрд.300 миллионов грн.. Украинские власти скрывают от народа, что экономику страны довели до глубокого кризисного дефолта, что уничтожаются и разворовываются крупнейшие градообразующие заводы и предприятия, а людей целенаправленно доводят до полного обнищания и бесправия».

Слышу опять: дело не в глупости и некомпетентности отдельных людей, а в  целом всей чиновничьей машины. На самом деле и те и другие ой как умнычетко различают,что идет им на пользу, а что во вред.

Вот что написала журналист Инга Фляжникова в статье: «Госказначейство украло деньги работников Винницкой картографической фабрики», которая запечатана 17.10.2013 на «I Like News.com Перші Новини Вінниці»

«Журналист Перших Новин Вінниці I LikeNews.
com попытался выяснить, почему деньги, которые Ленинский отдел Государственной исполнительной службы Винницкого городского управления юстиции еще в конце сентября взыскал с «Винницкой картографической фабрики», как заработную плату для людей – 18 работников предприятия ее так и не получили. С этим вопросом журналист обратился к заместителю начальника отделения Госказначейства в Виннице, которое обслуживает счета исполнительной службы: - Я ничего не комментирую. Обратитесь к начальнику. Он будет в понедельник,- сказала заместитель Татьяна Кононенко. Платежные поручения о зачислении средств на счета работников были переданы в Государственную казначейскую службу Украины в Виннице 27 сентября 2013г.  Однако, по состоянию на 17 октября, средства на счета работников так и не поступили. Средства в размере 182 тысривен, которые поступили на счет отдела ГИС во исполнение решения суда – собственность работников. Госказначейство просто обслуживает исполнительную службу, как например, это делал бы любой банк. Несмотря на это, должностные лица Государственного Казначейства  попросту украли деньги и используют их по своему усмотрению. Государственные служащие совершили преступление и должны нести уголовную ответственность за злоупотребление служебным положением».

              « Gazeta.ua» 25.10.2013г опубликовала статью «Кроличья дыра в бюджете». И здесь снова чиновники системы Госказначейства – «герои» поднятой темы. «Распределение бюджета неспроста под пристальным вниманием общественности – средств явно не хватает. И в первую очередь на социальные выплаты. О проблемах в Госказначействе говорят не первый день с самого начала года. Предлагаю вспомнить акцию: «Казначейство отдай городу деньги!», которую начали мэры ряда городов минувшим летом. Мэров беспокоил один вопрос: почему Госказначейство не оплачивает выставленные согласно процедуре счета? Долги перед подрядчиками по заработной плате госслужащим, сотрудники вынуждено уходят в незапланированный отпуск – это лишь небольшой перечень того, что уже сейчас происходит в регионах. А если все городское хозяйство встанет и перестанет функционировать – до хаоса останется всего один шаг…».

               А вот, что пишет «ZN .ua» в материале: «Горькие пилюли для финансов Украины»: «Бюджет Украины фактически перешел на ручное управление, когда премьер лично определяет какие статьи и программы необходимо финансировать. Государственное казначейство лихорадит – ежедневный остаток на его счету иногда не превышает нескольких миллионов, что является критическими показателями».

                Критических публикаций на данную тему еще есть достаточно. Вывод: общество обеспокоено работой Госказначейства и тем вопросом, кто там работает и управляет важными государственными финансовыми потоками. Не все видимо нормально в этом финансово-бюджетном королевстве, однако совершенно очевидно: уже давно и кардинально здесь все пора менять, очевидно вместе с руководителями.

 

                  Что изменила в структуре власти смена политической системы? Все…и ничего. Прежде всего потому, что в стране не нашлось минимально необходимого количества демократов, которые смогли бы стать закваской гражданского общества. Да и откуда им было взяться? Нас не учили индивидуальной свободе и личному достоинству. Наоборот. Отработанный социализмом человеческий материал оказался совершенно не подготовлен к жестким требованиям открытого общества, основанного на личной инициативе и социальной ответственности. А для власти, освободившейся от всякой идеологии, принципы рынка оказались удобным обоснованием собственной беспринципности. Зона свободного предпринимательства свелась к узкой полосе между произволом и беспределом, опасно открытой с обеих сторон. Не сумев толком распорядиться пожалованной свободой, лояльные граждане с облегчением прильнули к сильной руке власти, протянутой в социальном направлении.

-Ну что, человек, хорошо ли было тебе на воле?

-Ваше превосходительство, страх как нехорошо!  Дозвольте ручку поцеловать. И вот тут открылась уникальная возможность проявить свои способности и Держимордам, и Дуракам. Что они и не пропустили. Феодальный характер властных отношений (на всех уровнях – от кабинета министров до ЖЭКа) узнается по обязательному наличию пафоса. Руководящее лицо у нас непременно должно быть выделено из общего масштаба почтительностью, доходящей до трепета. Служащий выделяет лесть, как каракатица чернила, чтобы скрыть свою озабоченность, порой и тупость, свою озлобленность, чтобы исчезнуть в глазах начальника как личность. Начальник всегда как бы на голову (мудрую) выше своего окружения: если ему не достает ума или роста – подчиненные скромно тушуются и сутулятся, чтобы (не дай Бог!) не обидеть его невзначай неположенным преимуществом. Так на иконах святых по законам обратной перспективы доминируют заглавные персонажи. Однако пафос – элемент совершенно неуместный в эффективной системе управления. Руководствоваться в работе демократических органов власти вышеперечисленной сервильностью – все равно что двигатель иномарки вместо технического масла заливать липовым медом. На казенном энтузиазме далеко не уедешь. По закону Грэшема, порченая монета вытесняет в обороте полноценную. Подхалимы подменяют профессионалов, интриганы выживают соперников, кланы и клики блокируют встречные инициативы в борьбе за расположение начальства – и степень административного восторга растет в обратной пропорции к коэффициенту полезного действия системы...

 

                             (окончание  в следующей публикации)

 

                                         Александр Борщевский

                              член Национального Союза журналистов Украины,

                               главный редактор журнала «Мир единоборств»          

                  



  META - Украина. Украинская поисковая
система  


© "Объективная газета"

НАШ БАННЕР:
Объективная газета

При любом использовании материалов сайта, гиперссылка на http://www.og.com.ua/ желательна. Редакция "Объективная газета" может не разделять точку зрения авторов статей и ответственности за содержание републицируемых материалов не несет.


vladmaks@meta.ua
27 октября 2013 года


VladMaks © 1990 - 2013