Газета издается с 1990 года - Свидетельство - КВ-100

БОЖЕ! Захисти нас від свавілля!
  Мафію перемогти не можна! Її можна тільки обезголовити!

Відкрите звернення через ЗМІ

 

Генеральному прокурору України

Представника заявника: Парецького Д.М.

м. Миколаїв, вул. Чигрина 69, кв.13

т. моб.067-118-25-52,

Довіреність ВТА 701498 від 04.03.2013р.

Заявник: ФОП Верещагін А.А.

м. Миколаїв, вул. Васляєва 49/2, кв.6

Свідоцтво про державну реєстрацію Серія В03 №692381

 індод.2200223032, т. 0662475691

 

Про притягнення до відповідальності винних посадових осіб

З А Я В А

     У липні 2010 року через зміни у бюджету 2010 року були внесені зміни до спеціальних законів, в тому числі і до Закону України» про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 (надалі ЗУ №1058). Бюджетним Кодексом України заборонено вносити зміни до спеціальних Законів, особливо тих, які стосуються податків та обов’язкових платежів. Але, не зважаючи на це, за клопотанням нинішнього Прем’єр-міністра М. Азарова ці зміни до Законів були прийняті Верховною Радою. Прийняті зміни до ЗУ №1058 торкалися доплат господарськими суб’єктами щодо внесків на пенсійне страхування. Розрахунок доплат підприємцями повинен був проводитися самостійно, але не менше 32% від мінімальної заробітної плати за місяць. Вказані вище зміни протирічили ще кільком Нормативно-правовим актам, а саме: Указу Президента України N 727/98 від 3 липня 1998 року «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», Закону України «Про систему оподаткування». від 25 червня 1991року №1252-Х11, Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Не зважаючи на протиріччисть нормативних актів та сумнівність правових підстав – Управління Пенсійного фонду України (далі УПФУ) наполягає на здійсненні підприємцями доплат. У випадках не виконання підприємцями вищевказаних доплат на пенсійне страхування, Пенсійний фонд, в особі начальника районного відділення формував Вимогу про сплату недоїмки та надсилав її боржнику для узгодження. На підставі результатів узгодження УПФУ приймало рішення про примусове стягнення або скасування Вимоги про недоїмку. При непогодженні з рішенням УПФУ, підприємець мав право звернутися до суду.

     Наведений вище алгоритм щодо узгодження доплат на перший погляд зрозумілий, послідовний та логічний. Але, керівництво УПФУ розуміло, що така верства населення, як підприємці в своєї більшості має правову обізнаність. Як показує практика, саму велику правову діяльність, відносно захисту прав - проявляють підприємці малого та середнього рівня. Тому, з метою запобігання правової активності підприємців, через позбавлення права узгодження або оскарження Вимог щодо недоїмки на пенсійне страхування, керівництво УПФУ удалося до скоєння злочину. Хочу особливо звернути Вашу Увагу, що злочинні дії УПФУ позбавляли право громадян оскаржувати їх дії та рішення навіть у суду. 

     Злочин, який був скоєно УПФУ Ленінського району м. Миколаєва по відношенню до ФОП Верещагіна А.А., та який застосовується масово і в інших відділеннях ПФУ полягає в наступному:

-       На підставі виявленої недоїмки, з порушенням форми документа, вимог і строків, як детально розписано нижче, УПФУ формує Вимогу про сплату боргу щодо пенсійного страхування, але не надсилає її підприємцю. Після спливу 10 діб направляє її до Державної виконавчої служби для примусового стягнення. Державний виконавець, як розписано нижче, безпідставно відкриває виконавче провадження та письмово інформує про це підприємця (боржника). Отримавши Вимогу про борг та Постанову про відкриття виконавчого провадження, підприємець, як правило активно намагається узгодити або оскаржити її. УПФУ від підприємця приймає на розгляд Заяву чи скаргу, розглядає її, але в резолютивній частині рішення про розгляд звернення вказує, що Заява (скарга) не підлягає задоволенню у зв’язку з пропуском строку на узгодження (10 діб). Не погодившись з таким рішенням, підприємець звертається до суду, але як правило суд відмовляє у розгляді справи чи вже в Постанові вказує на неможливість задоволення позовних вимог. Головним аргументом та доказом таких рішень є корінець Вимоги, який демонструє представник фонду на якому стоїть нібито підпис підприємця про отримання Вимоги, а значить після спливу 10 діб - узгодження її. Нагадую Вам, що Вимога, як правило не надсилається підприємцю, отже і підпис не його. Таким чином, співробітниками УПФУ Фальсифікуються (підробляються) підписи про отримання Вимоги, що приводе до неможливості оскарження незаконності самої Вимоги. 

      Водночас, при застосуванні фальсифікацій та підробки документів УПФУ протизаконним засобом поповнює грошові надходження. А у зв’язку з тим, що співробітники УПФУ мають вимоги керівництва по виконанню планових показників, що також впливає для надання їм премій та інших заохочень – має місце їх особиста зацікавленість у кількості та розмірах грошових надходжень. Таким чином, хочу наголосити Вам, що головним мотивом при застосування УПФУ злочинних дій є особисте збагачення та визнання результативності керівництвом.

     На протязі останнього часу до мене для отримання юридичної допомоги, відносно Вимог УПФУ зверталися кілька підприємців – всі вони заявляли про неотримання Вимоги та невідповідність їх підпису в коринці Вимоги. Більш того, в Інтернеті на форумі приватних підприємців я спілкувався з громадянами, які надсилали мені в електронному вигляді документи. Після ознайомлення з ними я звернув увагу, що факт фальсифікації підписів на коринці Вимог, які надає УПФУ при оскаржені - несе масовий характер. Особливо підробку документів УПФУ застосовує до підприємців, які подали до реєстраційної палати Заяву про намір закрити свою діяльність. Це пояснюється тим, що підприємець з різних причин намагається швидко та оперативно знятися з реєстрації, особливо беручи до уваги «бюрократизм» та тривалість у часі оформлення всього. Тому, при виявлені факту заборгованості і формування Вимоги, громадянин навіть не намагається оскаржити її. Цими обставинами і користується УПФУ. Фальсифікуя документи (підписи) керівництво УПФУ розуміє, що на етапі закриття підприємницької діяльності – громадянин тим паче не буди оскаржувати Вимоги та їх дії.

Вважаю, що підробка документів через фальсифікацію підпису являється злочином, за який винна особа повинна нести відповідальність, тим паче у випадках коли це приводить до скоєння і прийняття наступних, похідних протизаконних дій та рішень. Вважаю, що це злочин в великих розмірах, так як скоїться УПФУ масово, що в сукупності призводить до протизаконного отримання надходжень у великих розмірах.

З метою надання більш об’єктивного та усестороннього розгляду Заяви, прошу Вас  розглянути нищенаведені доводи, міркування та додаткові обґрунтування, які підтверджують ще і незаконність самої Вимоги про сплату боргу щодо пенсійного страхування.

20.12.2012 від Державної виконавчої служби Ленінського району м. Миколаєва (надалі ДВС) разом з Постановою про відкриття виконавчого провадження  № 35613292 від 12.12.12р, я отримав Вимогу управління пенсійного фонду України Ленінського району м. Миколаєва (надалі УПФУ) № Ф-2-5с від 12.11.12 року про сплату боргу за 2010 рік, щодо внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

В отриманої мною Вимозі № Ф – 2-5с не була вказана адреса мого місця проживання, номер та дата рішення, а головне – відсутня дата набрання чинності вимоги. Крім того, сама Вимога №Ф – 2-5с  отримана мною не встановленого законом зразка, а саме: абз.2, ч.4, ст.25 ЗУ “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” встановлено документ «Вимога про сплату недоїмки». Мною було отримано інший документ – «Вимога про сплату боргу» № Ф-2-5с на суму 1440 грн., але з посиланням на те, що вона складена відповідно до ст.106 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058 (надалі ЗУ №1058), який теж передбачає направлення Вимоги про сплату саме – недоїмки.

        Відповідно до ЗУ №1058 та Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» (надалі - “Інструкція” №21-1), затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. N 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за N 64/8663 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 22.10.2010 р. N 25-1) передбачена процедура повідомлення застрахованої особи про зобов’язання сплати недоїмки щодо внесків на загальнообов’язкове пенсійне страхування. Так, згідно з розділом 8 Інструкції №21-1 у разі виявлення УПФУ, того, що страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків, тоді на підставі актів документальних перевірок формується Вимога, яку працівник ПФУ в день отримання вимоги надсилає(вручає) її страхувальнику, при цьому корінець вимоги залишається у Пенсійному фонді. У  разі   якщо  страхувальник, який одержав вимогу і протягом десяти  робочих  днів  після  її  отримання  не  сплатив  зазначену у вимозі суму   або  не  узгодив  вимогу  з  відповідним органом  Пенсійного  фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку - УПФУ звертається у встановленому законом  порядку і  подає Вимогу  до відповідного органу державної виконавчої служби або в суд.

        Таким чином, хочу звернути Вашу увагу, на те, що як зазначено вище - Вимогу про сплату боргу я отримав 20.12.12 разом с Постановою про відкриття виконавчого провадження. До цього часу іншу Вимогу або Вимогу з іншим порядковим номером від УПФУ про сплату боргу щодо внесків на пенсійне страхування - я не отримував, тому і корінців від них не підписував. Викладене вище говорить про грубе порушення УПФУ вимог законодавства, щодо форми бланка, його оформлення, процедури узгодження, фальсифікації мого підпису та вчинення інший дій, що вказує на незаконність самої Вимоги Ф – 2-5с від 12.11.12р.

        Незаконність вимоги підтверджується тим, що у відповідях на мої звернення УПФУ посилається на ст. 106 Закону №1058. Проте, з 01 січня 2011 року набув законної сили Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” № 2464-VІ від 08.07.2010 р, яким зі статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року, на підставі розділу 8 "Прикінцеві та перехідні положення"  - були виключені з першої по дев’яту частини, які регулювали порядок прийняття та виставлення Пенсійним фондом вимог. Тобто, станом на 12 листопада 2012 року не діяла норма, на підставі якої була виставлена ФОП Верещагіну А.А.  Вимога, що виключає її виконання. Тобто, на час прийняття «сумнівної» вимоги у органів пенсійного фонду України відсутні повноваження, встановлені саме ст. 106 ЗУ №1058, надсилати платникам збору або направляти до ДВС Вимоги про сплату боргу відносно страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. УПФУ при прийнятті та надісланні до ДВС вимоги № Ф-2-5с від 12.11.2012 р. керувався нормами законодавства,  які втратили чинність. Більш того, з 06.08.2011р. вступили в силу  норми ЗУ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України” Частину  п'ятнадцяту статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 07.07.2011 (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 49 - 51, ст. 376) доповнити абзацами другим і третім такого змісту: "Фінансові санкції (штраф, пеня) та адміністративні стягнення, а також примусові стягнення органами виконавчої служби за несплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, не застосовуються. Нараховані органами Пенсійного фонду України суми фінансових санкцій, зазначених в абзаці другому цієї частини, та не сплачені фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, підлягають списанню".

        Таким чином, незаконність зазначеної Вимоги підтверджується як відсутністю підстав її прийняття так і надсиланням її до ДВС як виконавчого листа. Згідно із п. 14 ст. 106 ЗУ №1058 лише рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом. Остаточним аргументом є Постанова Верховного Суду України, яка є остаточним і оскарженню не підлягає: - від 25 червня 2011 року № 21-146а11. ЦитатаУ розумінні Закону України від 21 квітня 1999 року N 606-XIV "Про виконавче провадження" : «рішення органу ПФУ не є виконавчим документом, тому недоїмка, штраф та пеня стягуються в судовому порядку». Постанова ВСУ, яка коментує 17 статтю Закону N 606-XIV  відповідно до ч.1 ст. 255 КАС України, яка набрала законної сили, обов’язкові для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для усіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягають виконанню на всієї території України.

Згідно п. 3 ст. 11 ЗУ№1058, загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають ФОП, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. Не зважаючи на те, що внесок являються обов’язковим збором до спеціального фонду, але в ст.18 передбачено, що страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюються податкове законодавство. Виникає парадокс –  внески на пенсійне страхування являються обов’язковим платежем, але не включаються до складу обов’язкових платежів! Але, з 08.07.2010 року ст.18 ЗУ №1058 було виключено  на  підставі  Закону  України № 2464-VI. Таким чином, можна впевнено стверджувати, що з 08.07.2010 року ЗУ№1058 підпадав під юрисдикцію податкового законодавства, а саме Закону України «Про систему оподаткування». Тому, внесені зміни з 17.07.2010 року,  відносно доплат на пенсійне страхування вже мали не обов’язковий характер, так як не передбачались в ЗУ «Про систему оподаткування» і протирічили Указу Президента №727.

     УПФУ Ленінського району в прийнятті та направлення до ДВС  Вимоги - знехтувало вище зазначеними положеннями та нормами діючого законодавства України. Виходячи з відповідей на мої звернення до УПФУ, єдиним аргументом, якими УПФУ намагається

виправдатися це є посилання на  п. 7 розділу VIII року  № 2464-VI (діє з 1 січня 2011 року, далі - Закон 2464) встановлено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Але, хочу особливо звернути Вашу увагу, що таке посилання УПФУ, як підстави для прийняття та направлення спірної Вимоги є неприпустимою та незаконною. Своє міркування я ґрунтую на тому що, відповідно до ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Стаття 64. Передбачає, не можуть бути обмежені права і свободи громадянина, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції

 

     Окремо, хочу проінформувати Вас, що поки по нез’ясованим для мене мотивам Державна виконавча служба, на мій погляд, також разом з УПФУ вчиняє протизаконні дії. Але на відмінність від УПФУ, дії ДВС мають ознаки службової недбалості або перевищення службових повноважень.

        Безпідставність та протизаконність (недбалість або перевищення повноважень) виконавчих дій (примусових) по вищевказаної Вимозі також є і відсутність повноважень у ДВС щодо їх виконання. А саме, відповідно до ЗУ №1058 «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» від 09.07.2003р. пункту 2 ст.5  коло платників внесків, їх права та обов’язки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками визначається виключно цим Законом. А згідно п. 15 ст.106 Фінансові санкції (штраф, пеня) та адміністративні стягнення, а також примусові стягнення органами виконавчої служби за несплату внесків   на  загальнообов'язкове  державне  пенсійне  страхування фізичними  особами  -  суб'єктами  підприємницької діяльності, які обрали   особливий   спосіб   оподаткування,   не  застосовуються. {  Частину  п'ятнадцяту статті 106 доповнено абзацом другим згідно із Законом N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011 } В Законі №1058 має також виключний перелік рішень, які мають статус виконавчого документу, що підлягає примусовому виконанню, відповідно до п.14 ст.106 Рішення  органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу,  передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом. З 08.07.2010 року п.9 ст. 106 скасований, а частина 10 ст.106 передбачає санкції та рішення, як виконавчого документа лише до банків.

        На мої звернення та питання (які норми в законодавстві наділяють або надають статус Вимоги «про сплату боргу щодо внесків на пенсійне страхування» як виконавчого документу?), у відповідях Старший державний виконавець помилково посилається на ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі ЗУ №2464), а саме абзац 2 п.4 ст.25 Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Безпідставність посилань є той факт, що згідно з преамбулою  Цей Закон  (№2464)  визначає   правові   та   організаційні   засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,  умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу,  що здійснює його збір та ведення обліку. Жодного відношення  до ДВС, як джерела правових підстав, згідно ч.8 ст.17 ЗУ №606-14, для примусового виконання Вимог про сплату боргу на пенсійне страхування – не має. Більш того, ст.1 ЗУ №2464 роз’яснює поняття зазначених у Законі, наприклад абзац 6. недоїмка - сума єдиного внеску,  своєчасно  не  нарахована та/або  не сплачена у строки,  встановлені цим Законом,  обчислена територіальними органами  Пенсійного  фонду  України  у  випадках, передбачених цим Законом. П.1 ст.2 передбачає, що дія цього Закону поширюється на  відносини,  що  виникають під  час провадження діяльності,  пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску.  Таким, чином, застосування норм ЗУ № 2464, як правових підстав для відкриття виконавчого провадження є неприпустимим та протизаконним. Правовідношення, які регулюється в ньому,  у тому числі і примусове стягнення поширюється і виконуються виключно щодо збору та обліку єдиного внеску,  а НЕ пенсійного страхування. Вважаю,  Ви розумієте, що єдиний внесок і внесок на пенсійне страхування – це зовсім різні збори!!! Вони відрізняються цільовим призначенням, методом розрахунку, а головне регулюються, контролюються, забезпечуються та виконуються різними Законами.   

     На підставі викладеного наголошую Вам, що відкриття виконавчого провадження, а тим паче скоєння примусової форми виконання - протиричить вимогам ч.8 ст.17 та ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження» №606-14. В ЗУ №1058 «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» від 09.07.2003р. не передбачено виконання примусових стягнень щодо внесків на пенсійне страхування через державну виконавчу службу, крім фінансових стягнень до банків. Відповідно до ст.5 ЗУ №1058, цей Закон не передбачає посилання, як підстав стягнення заборгованості до інших нормативних актів. Жодним Законом, крім ЗУ №1058 не передбачено регулювання правових відношень щодо стягнення заборгованості по внескам на пенсійне страхування. Також вважаю, що згідно норм чинного законодавства - державна виконавча служба не наділена повноваженнями керуватися нормативним актами, які були скасовані або мали стан до 08.07.2010 року.             Тому, вважаю, що при отримані Вимоги «Про сплату боргу щодо внесків на пенсійне страхування, відносно підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування - Державна виконавча служба повинна відмовити у відкритті виконавчого провадження, тим паче в застосуванні примусового стягнення. Вимогу про сплату боргу щодо пенсійного страхування, яка не є виконавчим документом згідно ЗУ №1058, та згідно ст. 25 ЗУ №606-14 – підлягає поверненню  стягувачу.

     Державна виконавча служба знехтувала вимогам законодавства і ігноруя мої заяви, пояснення і з перевищенням службових повноважень приступила до відкриття виконавчого провадження та незаконно вчинила примусові дії по відношенню до мене.

     Я розумію, що законність Вимоги і законність Постанови про відкриття виконавчого провадження та легітимність інших дій та рішень вищевказаних державних установ знаходиться в юрисдикції судового оскарження. Тому мною і був сформований та направлений позов в Миколаївський окружний адміністративний суд - справа №814/980/13-а. Але, навіть після розгляду справи і задоволення всіх позовних вимог ФОП Верещагіна А.А., до посадових осіб вищезазначених державних установ не буде застосовано жодного засобу впливу, тим паче притягнення їх до відповідальності. Що в майбутньому призведе до невідповідальності та неодноразовому, повторному скоєнню ними злочину. І головне, в адміністративних судах не передбачено розгляд кримінальних злочинів. Тому, фальсифікація документів зроблених УПФУ залишиться без належного розгляду та без застосування відповідних санкцій з боку правоохоронних органів.

     На підставі вище викладеного та керуючись нормами чинного законодавства України, прошу:

1.  Прийняти та всесторонньо розглянути дану Заяву.

2.  Провести перевірку викладених фактів та обставин.

3.  В рамках Вашої компетенції провести правовий аналіз щодо законності дій та рішень УПФУ та ДВС Ленінського району м. Миколаєва 

4.  На підставі результатів перевірки, а при необхідності експертних висновків – притягнути до відповідальності винних посадових осіб.

5.  Про прийняті Вами рішення та дії, прошу проінформувати мене по вищевказаній адресі.

   

                                                              підпис                                          Парецькій Д.М.

 

                                                              підпис                                          Верещагін А.А.

 

               P.S. - При необхідності, Верещагін А.А. дає згоду та не заперечує відносно проведення почеркознавської експертизи.

Додатки:

·      Копія Вимоги УПФУ про заборгованість щодо внесків на пенсійне страхування    № Ф 2-5с від 12.11.12

·      Копія Постанови про відкриття виконавчого провадження від 12.12.12




  META - Украина. Украинская поисковая
система  


© "Объективная газета"

НАШ БАННЕР:
Объективная газета

При любом использовании материалов сайта, гиперссылка на http://www.og.com.ua/ желательна. Редакция "Объективная газета" может не разделять точку зрения авторов статей и ответственности за содержание републицируемых материалов не несет.

vladmaks@meta.ua
22 апреля 2013 года




Обратная связь >>> vladmaks@meta.ua © 1990 - 2013